Історія справи

Постанова ВГСУ від 22.06.2015 року у справі №30/284
Постанова ВГСУ від 27.04.2016 року у справі №30/284
Постанова ВГСУ від 14.03.2016 року у справі №30/284
Постанова ВГСУ від 13.11.2014 року у справі №30/284

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2014 року Справа № 30/284 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівКочерової Н.О. (доповідач), Барицька Т.Л., Саранюка В.І., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства"Родовід Банк" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.09.2014у справі№ 30/284 господарського суду міста Києваза позовомприватного сільськогосподарського підприємства "Жито"до1) відкритого акціонерного товариства "Есттерра", 2) Управління Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне підприємство "Київський обласний науково-дослідний і проектний інститут землеустрою",проприведення об'єкта оренди до первісного стануза участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача-1: не з'явилися

від відповідача-2: не з'явилися

від третьої особи: не з'явилися

від скаржника: Кур'ята І.В., дов. від 26.09.2014

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року приватне сільськогосподарське підприємство "Жито" звернулося до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Есттерра" та Управління Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області про

- скасування державної реєстрації державних актів серії ЯЖ №403906 від 23.04.2008 серії ЯЖ № 403907 від 23.04.2008, серії ЯЖ № 422003 від 23.04.2008 та внесення відповідних змін до поземельної книги;

- відновлення державної реєстрації державних актів серії ЯБ № 278498 від 02.03.2005, серії ЯБ № 309343 від 21.12.2005, серії ЯД № 714796 від 10.04.2007, серії ЯД № 714797 від 11.04.2007 та внесення відповідних змін до поземельної книги та індексної кадастрової карти.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору оренди землі від 26.12.2007 змінив цільове призначення орендованих позивачем земельних ділянок, чим створив позивачу перешкоди у їх використанні та порушив права і охоронювані законом інтереси ПАТ "Жито".

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.10.2011 (суддя: Ващенко Т.М.) позов задоволено повністю. Зобов'язано Управління Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області скасувати державну реєстрацію державних актів серії ЯЖ №403906 від 23.04.2008 серії ЯЖ № 403907 від 23.04.2008, серії ЯЖ № 422003 від 23.04.2008 та внести відповідні зміни до поземельної книги. Зобов'язано Управління Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області відновити державну реєстрацію державних актів серії ЯБ № 278498 від 02.03.2005, серії ЯБ № 309343 від 21.12.2005, серії ЯД № 714796 від 10.04.2007, серії ЯД № 714797 від 11.04.2007 та внести необхідні зміни до поземельної книги та індексної кадастрової карти.

Рішення суду першої інстанції мотивовано обґрунтованістю позовних вимог, оскільки, за висновком суду, дії відповідача-1 у вигляді зміни цільового призначення земельних ділянок, які є предметом договору оренди землі від 26.12.2007, призвели до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача шляхом створення йому перешкод у користуванні орендованими земельними ділянками за їх цільовим призначенням.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, особа, яка не брала участь у справі - публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення його прав і обов'язків оскаржуваним рішенням та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2013 (колегія суддів у складі: Шаптала Є.Ю. - головуючий, Гончаров С.А., Самсін Р.І.) апеляційну скаргу ПАТ "Родовід Банк" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 27.10.2011 - без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду та зазначив про безпідставність тверджень апелянта, оскільки станом на день прийняття судом першої інстанції рішення в матеріалах справи були відсутні докази наведених апелянтом обставин та такі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції щодо доведеності факту порушення відповідачем-1 умов укладеного між ВАТ "Есттерра" та ПСП "Жито" договору оренди землі від 29.12.2007.

В касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника скаржника, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами 26.12.2007 між відкритим акціонерним товариством "Есттерра" (орендодавець, відповідач) та приватним сільськогосподарським підприємством "Жито" (орендар, позивач) укладено договір оренди землі, відповідно до умов п.п. 1, 2, 11 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки загальною площею 27,3795 гектарів для ведення орендарем сільськогосподарських робіт, які розташовані на території Петрушківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Пунктом 12 договору встановлено, що цільове призначення земельних ділянок, які передаються в оренду, - для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з п. 7 договору оренди строк його дії - 6 років.

Відповідно до п. 14 договору передача земельних ділянок орендарю здійснюється у десятиденний строк після підписання акту прийому-передачі земельних ділянок.

26.12.2007 на виконання умов договору оренди землі між сторонами підписано акт прийому-передачі земельних ділянок, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в користування земельні ділянки загальною площею 27,3795 гектарів, які розташовані на території Петрушківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та які належать ВАТ "Есттерра" на підставі таких державних актів на право власності на земельні ділянки:

1) серії ЯБ № 278498 від 02.03.2005, який підтверджує право власності на земельну ділянку площею 17,1639 га,

2) серії ЯБ № 309343 від 21.12.2005, який підтверджує право власності на земельну ділянку площею 4,1048 га,

3) серії ЯД № 714796 від 10.04.2007, який підтверджує право власності на земельну ділянку площею 2,0245 га,

4) серії ЯД № 714797 від 11.04.2007, який підтверджує право власності на земельну ділянку площею 4,0863 га.

Під час дії договору оренди від 26.12.2007 відповідач-1 змінив межі та цільове призначення земельних ділянок, які перебувають у його власності та які були передані в орендне користування приватному сільськогосподарському підприємству "Жито", у зв'язку з чим ТОВ "Есттерра" замість вказаних чотирьох державних актів на право власності на земельні ділянки отримало три державні акти, а саме:

1) серії ЯЖ №403906 від 23.04.2008, який підтверджує право власності на земельну ділянку площею 12,3965 га з цільовим призначенням - для використання під житлову та громадську забудову,

2) серії ЯЖ № 403907 від 23.04.2008, який підтверджує право власності на земельну ділянку площею 14,6349 га з цільовим призначенням - для використання під житлову та громадську забудову,

3) серії ЯЖ № 422003 від 23.04.2008, який підтверджує право власності на земельну ділянку площею 0,3481 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Земельні ділянки, які належать на праві власності відповідачу-1, знаходяться поряд та становлять цільну земельну ділянку загальною площею 27,3795 га, яка до 23.04.2008 (до зміни відповідачем-1 державних актів) умовно поділялась на чотири частини відповідно до державних актів серії ЯБ № 278498 від 02.03.2005, серії ЯБ № 309343 від 21.12.2005, серії ЯД № 714796 від 10.04.2007 та серії ЯД № 714797 від 11.04.2007, а після зміни державних актів ділянка умовно розділилась на три частини відповідно до державних актів серії ЯЖ № 403906 від 23.04.2008, серії ЯЖ № 403907 від 23.04.2008, серії ЯЖ № 422003 від 23.04.2008.

За твердженням позивача відповідач-1, змінивши межі та цільове призначення земельних ділянок, які перебувають в орендному користуванні, створив орендарю перешкоди при використанні вказаних земельних ділянок за цільовим призначенням, яке передбачено п. 12 договору оренди землі від 26.12.2007, у зв'язку з чим позивач 28.07.2011 звернувся до відповідача-1 з претензією № 1 від 28.07.2011, в якій просив ВАТ "Есттерра" скасувати державну реєстрацію державних актів серії ЯЖ №403906 від 23.04.2008, серії ЯЖ № 403907 від 23.04.2008 та серії ЯЖ № 422003 від 23.04.2008. Однак, відповідач листом № 62 від 15.08.2011 відмовив у задоволенні претензії позивача, реєстрацію вказаних державних актів не скасував, що і стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

При цьому, позивач просив скасувати державну реєстрацію як державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 403906 від 23.04.2008, серії ЯЖ № 403907 від 23.04.2008, якими змінено цільове призначення земельних ділянок (для використання під житлову та громадську забудову), так і державного акту серії ЯЖ № 422003 від 23.04.2008, який не змінює цільове призначення (використання) земельної ділянки з огляду на зміну меж земельної ділянки згідно рішення Петрушківської сільської ради № 107 від 05.03.2008.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.10.2011 у даній справі позовні вимоги задоволені повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, особа, яка не брала участь у справі, - ПАТ "Родовід Банк" звернулось 30.10.2013 до господарського суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на вказане рішення, посилаючись на порушення його прав та обов'язків оскаржуваним рішенням. При цьому, скаржник зазначив про те, що він є іпотекодержателем земельних ділянок за державними актами серії ЯЖ №403906 від 23.04.2008 серії ЯЖ № 403907 від 23.04.2008, серії ЯЖ № 422003 від 23.04.2008, переданих йому відповідачем-1 в іпотеку згідно договору іпотеки від 25.12.2009 та договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 24.02.2010, а скасування державної реєстрації вказаних державних актів призведе до порушення його прав, як іпотекодержателя, оскільки фактично позбавить банк іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до ст. 99, ч. 1 ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ в першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Пунктом 5-2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Проте, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення місцевого господарського суду та повторно розглядаючи справу не встановив належним чином наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, не з'ясував, чи були порушені права скаржника оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду, тобто не дослідив права ПАТ "Родовід Банк", як іпотекодержателя земельних ділянок за державними актами серії ЯЖ № 403906 від 23.04.2008, серії ЯЖ № 403907 від 23.04.2008 та серії ЯЖ № 422003 від 23.04.2008, у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:

нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;

нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;

нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом.

Однак, суд апеляційної інстанції не врахував наведених вище положень ст. 5 Закону України "Про іпотеку" та не з'ясував, чи будуть порушені права ПАТ "Родовід Банк" оскаржуваним рішенням у разі його виконання та, якщо будуть - то яким саме чином. Тобто судом не встановлено, чи буде відповідати вимогам статті 5 Закону України "Про іпотеку" предмет іпотеки - земельні ділянки, передані відповідачем-1 приватному акціонерному товариству "Родовід Банк" в іпотеку за договором іпотеки від 25.12.2009, у разі скасування державної реєстрації державних актів серії ЯЖ № 403906 від 23.04.2008, серії ЯЖ № 403907 від 23.04.2008, серії ЯЖ № 422003 від 23.04.2008 та відновлення державної реєстрації попередніх державних актів.

Поза увагою суду апеляційної інстанції залишились і наявні в матеріалах справи докази порушення кримінального провадження № 1201300000000334, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.05.2013, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою (листи Головного слідчого управління МВС України № 13/9/1-491д від 29.01.2014 (т.2, а.с.179) та № 13/3/2-5977д від 16.09.2014) (т. 3 а.с.72) та не з'ясував, чи стосується вказане кримінальне провадження спірних правовідносин, чи впливають результати цього розслідування на правильність вирішення господарського спору у даній справі.

Крім того, частиною третьою статті 22 ГПК України передбачено право позивача відмовитись від позову до прийняття рішення по справі.

Як вбачається з матеріалів справи 11.09.2013 під час перегляду господарським судом міста Києва рішення від 27.10.2011 у даній справі за нововиявленими обставинами позивач подав до господарського суду міста Києва відзив на заяву про перегляд рішення господарським судом міста Києва рішення від 27.10.2011 за нововиявленими обставинами, в якому, керуючись ст. 22 ГПК України, відмовився від заявлених позовних вимог (т. 2, а.с. 31-33), пославшись на те, що йому не було відомо про факт укладення між відповідачем-1 та ПАТ "Родовід Банк" договору іпотеки від 05.12.2009 та зазначивши, що він не заперечує проти того, щоб відповідач-1, як власник земельних ділянок, розпоряджався ними на власний розсуд. Крім того, позивач вказав на закінчення строку дії договору оренди землі від 26.12.2007, укладеного між ним та відповідачем-1, а в матеріалах справи відсутні докази його пролонгації.

Однак, суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення господарського суду міста Києва від 27.10.2011 в апеляційному порядку, не врахував наявність в матеріалах справи заяви позивача про відмову від позовних вимог, не перевірив, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтересів інших осіб, не надав вказаній заяві належну правову оцінку та не з'ясував, чи є ця заява підставою для припинення провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст.1117 ГПК України). Встановлення зазначених вище обставин виходить за межі перегляду справи в порядку касації та є підставою для скасування рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з неповним встановленням та з'ясуванням обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін у справі та ПАТ "Родовід Банк", з'ясувати наявність правового зв'язку між сторонами у справі та ПАТ "Родовід Банк", дослідити перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін та ПАТ "Родовід Банк", вжити заходів щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи та прийняття відповідного рішення у відповідності з нормами процесуального та матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 27.10.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 у справі № 30/284 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Головуючий Н. Кочерова

Судді Т. Барицька

В. Саранюк